Свобода, на муки покинута,поваги гідна,
Вставай!Борися як колись була ти сильна!
Ясний розум покосив егоїзм
Свободо!Поверни альтруїзм!
Багато вершин прийдеться підкорити
Щоб народ всесвітній захотів жити
Став освіченим, якого не надурити,
Старечу кров не можливо забруднити
Дехто називає себе комуністом
Хтось кричить:"Я марксист!"
Маргінали говорять:"Я осторонь від цієї купини",
Але хлопче пам'ятай- в першу чергу ти людина!
Серед дерев намоклих від дощів
В лабіринті між шаршавих кущів
У страшну холодну непогоду
Загубилася волі свобода
Сьогодення наповнене різними людьми
З думками однаковими які деградують у пітьмі
В незнанні, в куточку свого вигаданого світу
Людина тепер ніколи не побачить яблуневого цвіту
Своєю обмеженістю ви губите душу
Лякаючись вас, свідомість тікає сушею
Молодь, я наполягаю, щоб ви над собою займались
Будете дурні, як в дурощі всілякі будете гратись
Людина із тварин єдина забруднила довкілля
Своїми вчинками вона вийшла за межі та всяке дозвілля
Скоро радіація покриє всі країни
Скоро буде все зруйновано і подібно Хіросімі
Момент просвітління треба запустити
Деградацію Землі мусим припинити
Кращих варіантів людина не знає
Інших методів поки що немає
Старечих порад маєте вслухатись
До розумних кіл мусите вступати
Адже ваші предки будучи молодими
Нанесли купу шкоди планеті, ще досі чую запах диму
Якщо ослухаєтесь, то ехо війни вам всю вічність вчувати
Кулеметні ленти патронів вам до старості літ подавати
Допоки будете ходити по цій земній тверді
До того часу як не віддастеся у руки смерті
09.06.2016 22:37
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678403
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.07.2016
автор: Кирило Шаблєвський