Не всі виноградарі плекають свої сади
Не всі мають очі достатньо для цього зрілі
Хтось відрами носить а хтось у долонях води
Краплину крізь сонце нестиме і заметілі
Не кожен пастух залишатиме сто бо одне
Неслухняне ягня відбивається часом від стада
Не кожен далеко полізе у воду пірне
А радше повернеться з тим, що лишилося радо
Рости-виростай і плекай і отару й сади
І воду носи у руках для сухої зернини
Хоч буде і тяжко і певно ти будеш один
Та кулю ворожу і вовна з любові зупинить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678438
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.07.2016
автор: teo.