Полюбляла одна Лиска та й вередувати.
Якось Курочку спіймала - стала розглядати.
Дзьоб у Курки якийсь довгий, дуже довгі лапи.
І сказала:
- Як могла я отаке от взяти?Хвіст якийсь
зовсім негарний, дуже коротенький.
Та ще й пір'я має сіре... Чому не біленьке?
Стала Лиска Курку скубти:
- Та ти ще й незграбна!
- Так. Це правда, - каже Курка. Є у буді - файна!
Ніжки гарні, дзьоб маленький, біла та периста.
Кажуть, що вона найкраща. Та ще й голосиста!
Лиска курку відпустила.
- Біжи геть, невдахо! Побіжу, візьму я іншу,
гарнесеньку птаху.
Та й побігла... А той, що в буді - хап... її за лапу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678517
Рубрика: Байка
дата надходження 17.07.2016
автор: Надія Башинська