З погублених слів, що у попіл зчорніли від пристрасті,
Бездумно розвіялись в шторм над одним з океанів,
З палких почуттів, що дощенту в зневірі розхристані,
З дурманів
Збираються зорі - законом тяжіння, знеболенням,
Бинтуються сяйвом наскрізні невидимі рани.
Ведмедиця в Ківш набирає досвітнього марева,
Розсипану сіль вимітає з Чумацького шляху,
Обабіч зотліють заграви рум'янцево-палеві,
А спрагу
Втамують зізнання, довірливим порухом зголені.
Палатимуть зорі – до нового вибуху-краху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2016
автор: Оксана Дністран