Привіт...стіна двурушна, майже меч,
На приспане довірою, плече
Впаде і голосінням розпече.
В безжальності глумливих порожнеч,
Скотився диск, затягнута петля.
Відміряно прожите, озирнись,
У вічності сувоєм розгорнись;
День промайнув, а вечір - немовля.
Привіт...скотився золотий пісок,
Веснянками потроху, навмання.
Ті твої страхи просто маячня,
Рука уявна натиска курок
І косить, поливає всіх і все.
Оскал безжальний - заздрісна коса,
Що не ржавіє, вкотре зависа.
Нехай собі, одначе пронесе...
Привіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2016
автор: Ліна Ланська