Запах твоїх парфумів повільно зводить з глузду...
Кров закипає в раптовій нестачі любові.
Іти по житті за Тобою - під ногами не чуючи хрусту,
мов по кризі тонкій. Безкінечній дорозі льодовій.
Необдуманий крок і миттєве падіння. Під воду...
Кожен раз запитання - "Чи підтримає твоя рука?"
Бо життя перейти, це не в річці шукати броду,
а сховатись за сильне плече. Чути теплі слова.
Зустрічати нагі світанки, зустрічати турботи.
Ділити на Двох і печалі, й нові перемоги.
Іти праворУ́ч, і навіть по крихкому льоду
не зійти ні-за-що з тої, вибраної, дороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2016
автор: Ruzhena