У всіх на устах Донбас,
Гарячий, залитий кров’ю.
Кричить та земля до нас:
«Залишилися ж без крову
Ті, хто будував Донбас,
Зів’яли тепер їх плечі;
В очах – гіркота й журба,
І страх за свою малечу.»
Димить на весь світ Донбас
Стовпами із териконів,
Палає іконостас –
Не бачив давно такого.
У всіх на устах Донбас:
У пресі й телеканалах,
В вечірній і денний час –
Реально і досконало.
Й частіше працює пульс,
І довші безсонні ночі…
«Я вибухів теж боюсь,» –
Благають дитячі очі.
І в попелі плаче… хліб,
Господарем тут забутий,
Росія «мочить хохлів»…
Та все ж Україні – бути!
23.09.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678857
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)