Коли новий довбаний день. Продовження

О,  як  я  люблю  ці  невиспані  ранки,
Засунуті  штори,  прикриті  фіранки,
Коли  все  за  межі,  коли  все  за  рамки,
Коли  новий  довбаний  день.
І  знову  ж  ті  лиця,  
Мені  все  це  сниться.
Чому  б  не  піти  вам  усім  утопиться?
Ненависні  люди,
Чому  ж  ви  усюди?
У  мене  від  вас  аж  мігрень.

О,  як  я  люблю  напівсонні  ці  ночі,
утомлені  лиця,  заплющені  очі,
які  хоч  розбий  —  всюди  влізти  охочі,
Псують  мені  довбаний  день.
Усюди  залізуть,  
мов  миші  пролізуть,
збирайте  валізи,  валіть  десь  без  візи!
Ненависні  люди,
Коли  ж  вас  не  буде?
Мене  не  чіпайте  лишень.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678883
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: codyein