Колюче слово запалило сварку.
І вже по різні сторони екватора
Ми стоїмо, готові цілу вічність
Не глянуть одне одному у вічі.
І гнів, і біль, і гіркота, і жалість –
Усе в душі повстало і змішалось.
Куди й подівся весь недавній спокій.
Ні, не ступить назустріч ані кроку!
Але снує між нами чистим сонечком
Пташа маленьке – щебетушка-донечка
Й неждано гасне сварки чорна ватра.
І раптом рветься лінія екватора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2016
автор: Ніна Багата