Лежав під деревом Цапок. Наївся.
Пасся у лузі увесь день. В річці води напився.
Бузько там високо літав, а Цап дивився.
Ой, як же гарно він кружляв! Як легко-легко
в небі вився... Та знав цапок, що птах той вільний.
Тому й літав, тому й кружляв у небі синім.
А Цап отой волі не мав, хоч і під деревом
лежав. У холодочку. Бо той Цапок, я вам скажу,
прив'язаний був до кілочка.
Літати в небі він не міг, хоча й хотілось.
Про волю думати не смів. Воля лиш снилась.
Не знав той Цап, що вільний він, як птах небесний.
Лиш копитом по тім кілку... ТАК БУДЕ - ЧЕСНО!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678946
Рубрика: Байка
дата надходження 19.07.2016
автор: Надія Башинська