Чаша повна живої води розквітає двічі на вік
Розставляє свої ходи на клітинах доріг і рік
І цвіте в ній гіркий полин, і солодкий, як мед ірис
Розтікаючись в сто стежин і у кілька непевних рис
Чаша повна живої води напуває десятки риб
Забуває про сім'ї й роди, роздаючи десятки скиб
І єдине, чого нема, це окремого зла й добра
Той, що вип'є її до дна, той і сам вже жива вода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679006
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: teo.