Втома, немов карамель тягнеться в твоїх руках
І немов павутина липне до твоїх очей
Сиплеться на штани, в'їдлива, мов мука
Тільки на сході сонця п'яти трохи пече
Втома, неначе міль, на твоє світло летить
І неначе комар, питиме твою кров
Тільки як зловить тебе, хоча б на мізерну мить
накриє тебе сьогодні, а потім знову і знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679007
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2016
автор: teo.