Дивитимусь їй вслід доти, доки не втрачу з свого поля зору. Доки здавалось би, безкінечна вулиця- не сховає її від мене.
Хіба думали ми колись про те,що
хтось з нас піде , а хтось проводжатиме поглядом. І вже не благатиме не йти, і не намагатиметься наздогнати . Ні. Не думали .
Та час розставляє всі крапки над " і" .
Ще вчора ми кохались , а сьогодні йдеш
не озираючись . Я навіть не уявляю ,що
вона відчуває зараз?
Я не знаю ,що відчуваю я...
Ми обоє скоріш за все не усвідомлюємо того ,що наше кохання вже згасло . Лишився димок який зараз тай розвіється. Навіщо ж тоді я дивлюсь їй вслід ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679011
Рубрика: Верлібр
дата надходження 19.07.2016
автор: Vin Libert