Я у осінь свою в Україну прийду,
Я до тебе прилину, хороший,
Я південного сонця тепло принесу,
Запах злив золотої пороші...
Припаду до твоїх, до широких плечей,
Подарую любов, що ожила,
Розповім про всі мрії самітніх ночей,
Як ішла по житті, та не жила...
Нехай втішаться зорі з високих небес ,
Ще одна серед них запалає,
Бо кохання вогонь десь у серці воскрес,
Хай Вселенна і Небо засяє...
Хай святиться любов одиноких сердець
І відсвічує в небі високо...
Вдячна Богу за біль і солоний терпець,
Хай не буде вже нам одиноко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова