Юності неспівані акорди,
молодості не продовжені пісні,
полетіли раптом у небо швидко
душі світлі, юні і легкі.
На землі продовжувалось пекло
і стріляє від кордону “Град,”
ніби пекло знову розверзалось,
із смолою перекинувся казан.
“Градами” гриміло небо
і з'являлись вирви на землі,
полетіли швидко в небо знову
світлі душі, небеса, прийміть.
Воїнства небесного прибуло
із далекої стражденної землі,
їх пекельна хвиля накривала
і земля забрала їх собі.
Зафіксовані в небесних книгах,
на сторожі вже небесний страж,
а вогонь пекельний починає,
хто належить, по одному забирать.
Забере усіх, кого належить,
і дістане на землі умить,
вже давно зібрався і чекає,
доля швидко мить здійснить…
12.07.2016.
Картина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679023
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2016
автор: Светлана Борщ