Любив, люблю, буду…

Розкажи  мені,  мамо,  про  те,  
Як  колись  ти  ночами  не  спала.  
Дуже  хочу  почути  оте  золоте
Шепотіння  твого  покривала.  

Розкажи  мені  все  до  кінця:  
Від  пологів  і  далі,  в  майбутнє.  
Розкажи,  як  котилися  сльози  з  вінця  
І  про  щастя  твоє  незабутнє.  

Розкажи,  я  тебе  обійму  
І  погладжу  по  спині,  як  доцю.
Я  утому  твою  неземну  перейму  
І  дозволю  сказати:  "я  хоцю!"

Ти  дорожча  за  світ  і  життя,  
Тільки  ти  розкажи,  що  турбує.
Завтра  може  не  бути,  нема  вороття.
Кожен  син  за  батьками  журбує.  

Любив,  люблю,  буду.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679125
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.07.2016
автор: Андрій Конопко