[b] * * *[/b]
Вся наша лагідність пішла сльозами крові,
А милосердя гордо ви́сить на гіллі́,
Не варто каятись, зревілися доволі,
Не плачмо, націє, гартуймося в борні!
Ми просто йдем крізь хмари пурпурові,
Через гаття́ гріха й любові, в млі,
Ми всі вмремо́, поляжем в тризну долі,
І переме́лимося в вічності жорні
Для майбуття! Ми – квіти світанкові,
Що залоскочуть смерть і на Землі
Зведеться Рід наш і на крилах волі
Нестиме світло через труп війни!
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]20 липня 2016 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679160
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.07.2016
автор: Гай-Нижник Павло