Ти думала, що більше так не буде,
Та квіти не цвітуть лише весною.
Повір, він цю хвилину більш ніколи не забуде.
Нарешті ти зустрілась із собою.
Можливо, ти до цього навіть не жила?
І розівчилась посміхатись першому промінню
Десь там, у сутінках, розтанула його хода.
В такі моменти розумієш, що життя безцінне.
І кожен подих, кожне нове слово
Пришвидшує в моєму серці кров.
Я неймовірно вдячна, моє кохане море,
За дикі ночі, щиру дружбу і любов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679215
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.07.2016
автор: veselka