Якби бійці на фронті теж,
Вчинили так, як депутати?
В падлюк нема цинізму меж,
Взяли й пішли відпочивати…
Бійців в окопах смерть щодня
Із лав солдатських вириває,
Але подібна їм фігня
На думку навіть не спадає!
В країні безліч є проблем.
Та недоторканим байдуже!
Ми виживаєм, не живем
І на душі так гірко, друже!
Байдуже їм, що йде війна,
Немає від реформ і сліду.
А наші злидні – їх вина,
Проблеми наші всі і біди.
Але спитати хочу Вас, -
Чому ми знов не цих обрали?
І як народ говорить в нас, -
Ми ж бачили, що купували!?
Ті самі морди вкотре вже
Полощуть нам з екрану мізки
І чешуть виріб Фаберже…,
Лай-но завжди спливе і тріски.
Але чому на берег наш
Тріски і це лай-но виносить?
Бо з партій створений колаж
Нестерпний сморід лиш розносить.
***
Ви ж уявіть, - у Вас палає дім,
А ви спокійно їдете на море!
То як ужитись разом нам усім,
Коли війна, для обраних, не горе?
20.07.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679216
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.07.2016
автор: Мирослав Вересюк