Я будувала сон.
Я будувала сни.
У враження вкладала все, що можна вкласти.
За знаками я обминала пастки.
Я будувала позитивні сни.
Мій капітал зростав.
Росла стіна.
Цеглинка за цеглинкою – від вражень,
Подій фартових, якісних зображень…
По правді - світлофорила ціна…
Мій світ був вільним від машин -
У ньому не гуділи автостради.
Стіна глушила заклики й тиради –
Мій світ був вільним від новин.
Мене будили крила вітерців.
Я засинала теж під вітру звуки.
Так стали раптом легким вітром руки..
І я губила все, що у руці
Я будувала сон.
Але стіна
Від вітру сипалась. Піском – та й в очі.
Приснилось не моє. Ще й проти ночі.
Брехня, нітрати, люди і…війна.
Я будувала сон.
Я збудувала вежу.
Я загубилась в мріях і казках.
Сама собі зробила послугу ведмежу.
Й зосталась з вітром в стомлених руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679283
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.07.2016
автор: Rusya