Правда.
У помисли подався світ –
Лишив Святого Бога.
Неправда викинула цвіт –
Широка їй дорога.
На правду шикає лиш: ша,
Бо він неправді служить,
І з філософського вірша
До неї око мружить,
І каже: «Праведних нема –
То вигадки і казка,
І Богу вірити – дарма.
В житті – лише поразка».
Якщо ж додати частку «не»,
То маєш вже: неправда.
Комусь здається: незначне,
І тягнеться віддавна.
Тепер до Божого лиш «не!»
Лукавий прикладає,
Щоб Боже здалося смішне,
Що правди вже немає.
Та правда Божа – ожила!
Вона навік воскресла!
Всіх вірних правді повела,
До Сина Божого вознесла.
Галина Яхневич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2016
автор: Тріумф