Моя Україна сьогодні в двобої
З Росією, та не втрачає лиця,
Я стисну уста від нестерпного болю
Й триматиму курс на поета-борця.
Нехай нахваляється, злиться Росія –
Не бачити їй України кінця…
Під ноги героям слова буду сіять,
Займу свою нішу поета-борця.
Я шлях той тернистий, колючий, мов гравій,
Словами встелю до Святого Отця,
Хай служать вони Перемозі і Правді
І гідними будуть поета-борця.
Слова, ніби перли, розсію навколо,
Щоби засліпити їх блиском серця,
Щоби не служили нікому й ніколи,
А гідні були за Вкраїну борця.
21.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679310
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)