Присвята побратиму Віталію Назаруку.
Привітом дружнім крила принесли,
З прекрасної пісенної Волині
Чиї озера, наче очі сині,
Твої катрени, Друже дорогий!
Твоя молитва за життя моє,
Моє здоров’я та любов шалену,
Дійшла до Бога! Справи кращі в мене!
А віра в краще - сили додає.
Пишатися ще мало є за що…
Малий ужинок у моїй коморі.
Та поки світять мені в очі зорі,
Примножу свій врожайний колосок!
Моєї долі Муза осяйна,
Ще поки не ховається від мене:
Ще серце моє слухає, скажене,
Бо в ньому порядкує лиш Вона.
Від того я не тлію, а горю!..
І дивлячись в глибокі, ясні очі,
Молитися за неї в Небо хочу
І сам не знаю, що я сотворю!
Твої обійми, брате по перу,
До того життєдайно, міцно діють
Що мерзлу душу як курчатко гріють,
Тож всі катрени в обране беру!
Молитимусь і я за всіх, за вас,
За поетичну, дружнюю родину,
За мир і радість в нашій Україні,
Що вернуться немов весна до нас!
21.07.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679343
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.07.2016
автор: dovgiy