[b][i][color="#0033ff"]Моя душа багата на причуди,-
Фантазії у ній за край...
Так боляче, коли вмирають люди,
Навіки йдуть в небесний рай...
Я прошу, Господа: "Пошли нам благодать,
Щоб мир та спокій були на землі..."
Чому приходиться раптово помирать?
(Там молодість затягнута в петлі)
Летять думки і ріжуть по живому,
Не гоїться душа моя ніяк...
Померлі не повернуться додому,
Зорею світить в небі їх маяк...
21 07 2016 р
Віктоія Р[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679369
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.07.2016
автор: Виктория Р