Одвічне питання - як жити далі?
Коли попередні спроби невдалі...
Дивитись в майбутнє без страху й тривоги
I йти посередині, а не скраю дороги.
Спіткнувся, піднявся не втрачаючи віри,
Зашив, залатав у душі своїй діри.
А я так не можу. От чесно кажу.
Як діри - то чорні, як впала - лежу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2016
автор: Валерія Донецька