Їй було добре, коли була сама,
Коли так тихо... І лиш стукіт серця...
Ночами музика, кіно і самота,
Зелений чай з лимоном - все, що треба.
Вона любила дощ, грозу, осінній дим,
І щоб півонії цвіли як можна довше,
Чекала, коли сніг розтане в кожній з зим,
Шукала теплоту, та заблудилась зовсім.
Така проста, незвична, йде серед трави,
Їй би лишитись там, і не прийти додому,
Та неочікувано десь знайдешся Ти,
І перекреслиш все... Це буде вже потому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2016
автор: Tamila Poison