Я стала літати
Невидимим птахом
Над світом
Над літом
З тобою –
Зимою
Над морем –
Як горе
Над полем
Із болем
Я стала, мов вітер
Розгублені діти
Я стала, мов сонце
А була ж Русонцем
Під звуки –
На руки
А в тиші –
Як миша
Я билась, кусалась
Я м’явкала, гралась
Як була собою
Як була з тобою
Як була людиною
Стала хвилиною
Я вітер
Без літер
Без тіла
Без діла
Без пісні
Бо тісно
Без рими
Без гриму
Я стала літати
Невидимим птахом
Над болем
Над горем
над ранами свіжими
й тілом зманіженим
не хочу – не бачу
не можу – не плачу
не вмію –
не грію
замріяна
розвіяна
посіяна
зерном
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679556
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2016
автор: Rusya