Насправді…

Ти  сьогодні  сказав,  що  не  завжди  любов
Залишає  тебе  біля  мене…
Що  твій  потяг  до  мене  чогось  захолов
І  не  гріється  ласкою  неба…

Я  не  завжди  м’яка,  не  завжди  мовчазна,
І  усмішки  гублю  серед  болю…
Любий,  просто  я  не  кам’яна,
Як  і  кожна  весна,  хочу  з  вітром  на  волю…

Я  чутлива  і  навіть  жива,
Як  і  ти,  поринаю  в  задуму…
Не  хороша  й  не  зла,  але  просто  така,
І  я  знаю  ціну  свого  суму…

Моє  серце  розбитим  було,
Але  знову  чомусь  оживало,
Нащо  ліки  воно  віднайшло,
Якщо  знову  над  прірвою  стало…

Ти  покинути  можеш  мене,
Зарубцюються  вкотре  всі  рани,
І  мов  вірний  товариш,  зі  мною  піде,  
Те  знання,  що  стає  невитравним…

Ми  не  здатні  дозволити  бути  собою
Нашим  душам  і  нашим  коханим,
Називаємо  далі  усе  це  любов’ю,
А  насправді  тираним…


22.07.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2016
автор: Lee Olherson