Щоби політики могли щось зробити,
Їм щохвилини повинно боліти
За убитого сина, за хворе дитя,
За скалічене долею чиєсь життя.
Боліти не словом пустим за людину,
А так наче все це сталось із ними,
Щоб розум прагматика зміг осягнути,
Що навіть із часом цей біль не забути.
Допоки ви в кейси складаєте справи
Дитина, наприклад, лишилась без мами.
Обід замовляєте дешево в раді
І родичі ваші на гарній посаді.
І пішки ви ходите виключно мало,
Щоб лихо раптово за зад не впіймало.
Ви в раді всіляко про горе казали,
Що ви розумієте, подумки з нами.
А все це - брехня, демагогія, маска!
І не віднікуйтесь, зробіть таку ласку.
Задавлені кнопки усі шахраями.
А душі солдатів летять з журавлями...
Далеко... Подалі від цих свинопасів.
Їм треба спочити від вас, під.расів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679576
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.07.2016
автор: Mugen