ДАВАЙ…

Давай  забудемо  про  нас  -
Є  ти  і  я,  мов  рай  і  пекло...
Вже  відлетів  наш  білий  вальс,
Та  у  душі  іще  не  смеркло,
Може,  й  кохання  ще  не  вмерло...

Давай  оглянемось  назад,
Там  я  і  ти  -  в  однім  узорі
І  той  шалений  зорепад,
Що  малювали  тихі  зорі,
Тоді,  як  ми  були  надворі...

Давай  повернемо  собі
Ту  ніч,  що  не  дає  заснути,
Або  згадаєм,  далебі,
Ще  маку  цвіт  і  запах  рути,
Яких  довіку  не  забути...

           -          -          -

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2016
автор: Наташа Марос