сонце виходить з-за хати,
наче кіт,
золотаво рудий –
упевнено молодий…
земля,
зо сну розніжена і пухка,
наче на призьбі,
лапкою чемно умита –
кішечка…
біло-плямисто-сіра
пора…
…десь у коморах,
у цупких мішках,
позіхають у зернах
зародки ярого жита…
пора…
починається шлюбна гра –
ніжні дотики, лагіднощі-пестинки:
на вишнях-яблунях-кленах,
бубнявіють і набухають бруньки…
гойдаються на верболозах –
золотаво-сіренькі котики
і кішечки…
медом Сонця
і Землі молоком – повняться
комашині шлунки
і романтичні пташині серця…
ВСЕ
повториться
03.07.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679723
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2016
автор: Валя Савелюк