Вже навіть по тому, як різко змінилася твоя хода,
Як ламко зірвався подих твоїх грудей,
Як міцно тримаєшся ти за любов,
Якої в тебе вже майже нема,
Як ти все частіше згадуєш
Його лице,
Вже навіть по тому, що минулися з ним роки,
І стільки журби минулося з ними разом,
В тобі залишився голос як течія
Від ріки,
І в тобі залишилась мова
Невимовлена ще нікому,
Вже навіть по тому, як ти бережешся слів,
Як навмисне збираєш у серце гільзи
Та кулі –
Скільки б у тебе не було
Чоловіків,
Ти завжди збираєш
Того одного
Докупи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2016
автор: Мирослав Гончарук_Хомин