КАП… КАП… КАП…

Кап…  Кап…Кап…  Ти  чуєш?  Крапле  дощ?
Осінь  вибирається  на  прощу?
Мокрими  ганчірками  холош
Додаючи  блиску  у  калоші?

Кап…  Кап…Кап…  Реванш  бере  весна?
У  двобої  з  кригою  та  снігом?
Свіжовбрана,  вимита,  ясна
Увірвалась  карколомним  бігом?

Ні,  не  осінь,  липень  за  вікном,
Квітне  під  парканом  гладіолус.
А  весна…  Давно  спочила  сном.
-Не  весна…  -  шепоче  тихий  голос.

Кап…  Кап…Кап…  То  сльози  на  папір?
Чи  краплини  крові  по  паркету?
Хто  малює  відчаю  узір???
Так  стомився…  Гратися  в  поета.

Кап…  Кап…Кап…  Незримий  пише  перст?
Чи  сама  краплинка  розпливлася
В  РОршахів  такий…  Кумедний  тест  -
Юна  танцівниця…  Девадасі…

Вигинає  стегна  у  танку,
Чудернацько  поєднавши  пальці.
Хто  її  створив,  таку  стрімку?
На  чиїх  це  вишивалось  п’яльцях?

Так  стомило  мерехтіння  слів,
Не  до  мене  звернених,  дражливих.
Страшно…  Серед  тисячі  світів
Загубити  свій…  Такий  важливий.

Кап…  Кап…Кап…  То  воскова  свіча
Обтікає,  виливає  сльози?
Гасне  гніт  у  свіччиних  очах,
Віск  блідий  застиг…  Напівдорозі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679938
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.07.2016
автор: Педро Гомес