Придумані герої, лицеміри,
Із орденами волонтери, як гриби...
А скільки вас правдивих, мародери ?!
Не сняться вам дітей чужих гроби ?
Якої ж нації ви хочете, вкраїнці ,
Чому дивуєтесь, що йде у нас війна ?!
Якщо бридоти вже зібралось аж по вінця...
Як жаль, що кращих поглина війна...
Удари в груди, як потужні гради
Падуть від тих, хто захищати мав би нас,
Падуть, як грім з високої трибуни Ради
Дешевий, ниций, низькопробний фарс...
Вже й волонтер за дев"яносто не працює,
Ну , звісно ж в євро, звісно, що за день...
Ненаситна жага, що мотивує
Великих волонтерів... Нітелень...
Сказавши "Амінь!", - чинять лемент в храмі
Хто мав би рахувати гроші, що дав люд...
Чиї ж то гени, юди препогані ,
Яка мерзенність і який липучий бруд !
Де ж той, який чужого не торкнеться,
Де ж волонтер, що за "спасибі "його труд ?
В коліні сьомім дар цей відізветься...
За це навколішки стає вкраїнський люд !
Винагороджуйте свій труд, ви ж волонтери !
В перекладі, що означає " жертівник"...
За це, мабуть, не світять вам "галери"
Та і народ до цього , справді, звик...
Ви за плечима в Матері, що гине,
Здаєте не своє - чуже дитя,
Здаєте справжнього Вкраїни сина...
А цьому, люди, прощення нема !
Нема розчарувань народу краю,
Злодіїв більш, ніж тих, хто подає...
Почни зі себе, я тебе благаю,
Нехай зозуля Україні ще кує.
Не варто, знаю, всіх в одне згрібати,
Та час лжедругові сказати чітко " Ні" !
Вже час навчитись правду нам казати:
Через таких добродіїв кінця нема війні !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680053
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.07.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова