Хотіла б з тобою прожити до подиху, що останній
Теплом обійнятись твоїм й тонути в очах до безтями
Триматись за руки й блудити осінніми вечорами
Дарма що роки за плечима й пасма сріблясті краями
Зорі ділити пророчі гостинної білої ночі
З місяцем розмовляти, радитися з ним охоче
Стань спільником, рідний, у цьому, одному бажанні:
... Хотіла б з тобою прожити, до подиху, що останній...
*** *** ***
Ти ж чоботами що в грязюці,
душею пройшовся, мов шляхом
Стоптав, залишивши відбитки
І все почорніло під дахом
Моєї надії в коханні.
Єдиним було і останнім....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2016
автор: Helen Shtangey