Глід червоніє, стигне очерет,
Шпурляє Стир свої маленькі хвилі,
Берест зелений, в березі берест,
Ховає слід на Пляшовій могилі.
Кругом болото, торф і очерет,
Тут із землі завжди молитву чути,
Тут Україна, тут її портрет,
Тут болю нам ніколи не вернути.
Це Україна – це моя земля,
Мій рідний край, моя земля єдина.
Тут диво – ліс, тут льонові поля,
Тут батькова й моя лежать стежини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680211
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2016
автор: Віталій Назарук