Він йде першим, вимикаючи світло і забираючи ключі зі столу...
"Повернись" - тихо шепоче вона, сповзаючи по стіні власного спокою...
Торкайся неба одним поглядом, і ніколи більше не йди по колу...
Пробач, посміхайся, будь сильною, і піднімай усіх, хто падає - однією рукою...
Час бездоганно лікує усі неідеальні шрами, які естетично ховаються під сукнею,
Малюй вуста червоною помадою, і щиро посміхайся тим, хто поруч.
Так от, коли йтимеш понад вашими місцями, його будинком чи вулицею,
Викидай, вбивай і закопуй все погане, що згадається відразу, на тому ж місці і власноруч...
#Іоанна_Пекун
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2016
автор: Ioanna Pekun