Хтось носить свою корону...
Дивлюсь я на цю ворону
І смішно, і жаль стає!
Корона ж пече і тисне,
Стає думкам знизу тісно
І замість значного дійства
Викльовується яйце.
Подайте з соломи бриля,
Хай сонячна ніжить хвиля
І замість яєчні в мене
Малесенький вийде вірш.
Та будем за все це вищі,
Бо цій метушні за блиском
Ціна є одна лиш - гріш!
Доброго всім дня!
Хочу поділитись з вами звісткою: запросили мене на Івано-Франківський фестиваль "Мовою серця". Так-так, дякую за вітання. Тільки... от вже не знаю я чи радіти з цього приводу, чи плакати.
Дізналась обурливий факт: виявляється в складі суддів даного конкурсу є особа, котра здійснювала вибір, орієнтуючись на свої симпатії. Маючи особисту неприязнь до таких відомих авторів, як І.Лівобережна та С.Сокольник, просто проігнорувала їх заявки. Як сталось, що інші судді підтримали все це - таємниця.
Виникає питання: а як же об"єктивність? Компетентність? Грамотність і елементарна ввічливість врешті-решт? (Можна було б принаймі пояснити свою позицію, а не робити все тихцем.)
Чесно кажучи, ця ситуація стала для мене відкриттям. Я на конкурсі вперше і очевидно востаннє. Не хочеться виступати сірим тлом для заздалегідь обраних за невідомими критеріями і оцінками "геніїв".
Прикро, що навіть у світі поезії панують подібні закони.
P.S. Іро, Сергію, ваша поезія гідна презентувати українське слово! Та щоб побачити Поета масі потрібні роки, часом століття... Ви ж знаєте.
Щиро ваша Мар"яна Тисяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680318
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2016
автор: Мар’я Гафінець