Обрало мене небо у поети,
А Муза дала рими і слова.
Щоб малювались буквені портрети,
Народу мова щоб була жива.
І я тоді став наче одержимий,
Своїм корінням я уріс в вірші.
А з часом зрозумів, що я щасливий,
Бо мої вірші линуть від душі.
Так з року в рік, така у мене доля,
Писати вірші, берегти слова.
Що прагнуть у політ, що прагнуть волі,
Лише, щоб мова в нас була жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680340
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2016
автор: Віталій Назарук