Все затихає, не болить.
Повільно рани заніміли.
Нехай це лихо міцно спить.
Боюся, щоб не розбудили.
Душа довірлива й проста,
Образи швидко пробачає.
Перемага тут доброта,
Та біль у серці не стихає.
Пройшов вже день, новий сплива.
І довгу нічку змінить день.
Смішними будуть ті слова,
Сховає пам"ять їх лишень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680354
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.07.2016
автор: Н-А-Д-І-Я