СКОРО…

Остогидли  дороги,  мости,
Стіни,  зведені  із  граніту...
Відвезіть  ви  мене,  поїзди,
На  окраїну  цього  світу.

Склад  повітря  тут  вже  не  такий
І  вода  не  така,  як  треба...
Заберіть  ви  мене,  літаки,
У  своє  безкінечне  небо.

Не  прискорюйся,  часе,  зажди!
Де  мій  дім?  Де  моя  опора?
Де  моє  -  "поруч  скрізь",  "назавжди"?
"Заспокойся,  -  шепоче,  -  скоро..."

(27.07.2016.11:45.№298)
Донецька  обл.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680364
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2016
автор: Вадим Косарєв