Природа людства – це війна і мир.
Як в дзеркалі, крізь безліч днів, віків;
Крізь стогін, крик сміється й плаче небо –
Людино, починати варто з себе.
Люби цей світ – від тебе іншого й не треба!
Кохати й вірити у доблесть, честь, відвагу…
Вміти добро творити без потУгу.
Жити спокійно. Вчитись без нудьги.
І по життю по совісті іти.
Без заздрощів, без підлості, без зла -
Отримаєш найкраще майбуття…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680484
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.07.2016
автор: Онучка