Сонце повільно лягає спати,
Але я ні. Давно ніч без сну
Стільки всього тобі б сказати,
Скажу одне - поверни весну...
Зараз літня погожа днина,
На Ельбрусі не тане сніг.
Може це і моя провина,
Що покохати мене не зміг.
Колись поет один писав-
Йому любов являлась тричі...
Він, певно, теж не впізнавав
Її обличчя таємничі.
Але я бачила...Твоє....
І оченяточка лукаві.
А в очах серденько.Моє,
Що тоне у гарячій лаві.
Коли повернеш мою ве́сну,
Я обіцяю,
Що воскре́сну!
І в сяєві п'янких ночей
Я знищу світ
Твоїх очей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2016
автор: Sindicate