/слова/
Слова – не більше, ніж слова
і не мудріше, ніж сова.
В слова стромляє ніж словак:
розколюється голова...
Ковтнули хмари зореліт.
Заклекотали журавлі.
Жує газету журналіст –
слова бере ажурна злість.
Слова повісили носи.
Я цим словам давно не син.
Ковтну, як слину, вогку синь.
Носи її чи не носи –
в собі не втримаєш слова.
А так хотіла голова!
© Саша Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680708
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.07.2016
автор: Олександр Обрій