У відкрите вікно непомітно влетів теплий вітер.
Смуток мій підхопив і поніс, геть далеко ,у гори.
А коли в самоті він побачив маленьку дитину -
Зупинився на мить та й заплакав сльозами печалі.
Огорнув немовля і спустився із гір у долину.
Посміхнулася я , бо нам двом пощастило сьогодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2016
автор: Світлана Петренко