Рожеві окуляри вдягну знову,
Співатиму забуті я пісні.
І щастя візьму я за основу
Своєї безпорадної душі.
Краплини сліз омию я росою
І одягну яскраву сукню в час
Коли марніє небо над водою,
Коли безкрайній смуток у очах.
Рожевими рум‘янами розбавлю
Бліде обличчя, блиском нанесу
На губи мерехтіння і в останнє
Незграбно заплету собі косу.
І побіжу босоніж по алеї,
Минаючи сотні здивованих облич...
І побіжу до мрії я своєї
Не зупиняючись, на серця гучний клич...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680848
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.07.2016
автор: Сафіна