Буде жити в віках Україна!

Ще  з  радянських  часів  у  Луганську  стоїть  величний  пам’ятник  К.Є.Ворошилову  на  коні  (це  той  Ворошилов,  який  заявив:  «Ми  свідомо  пішли  на  голод,  тому  що  нам  був  потрібний  хліб»  і  з  ініціативи  якого  напередодні  Другої  світової  війни  було  винищено  36  тисяч  офіцерів  Червоної  армії)  -  (витяг  з  Інтернету)

У  грудні  2015  року  у  Луганську  був  поставлений  пам’ятник  вбивці  народів  --  Сталіну,  за  наказом  якого  було  закатовано  майже  2000000  українців  –  цвіт  нації,  24000  поляків  і  інших  національностей.  Нинішні  спадкоємці  Сталіна  погрожують  народу  розправою  тому,    хто  буде  голосувати  за  Україну.  Очевидно  готують  народу  ще  одне  Рутченківське  поле,  що  в  Донецьку,    де  таємно  закопані  в  траншеях  50000  замордованих  «ворогів»  народу.  На  цьому  полі  виділено  місце  для  побудови  гаражів.  Тепер,  замість  Меморіалів  пам’яті,  внуки  без  страху  і  совісті,  побудували  гаражі,  і  їздять  по  кістках  замордованих  дідів-  прадідів  на  дорогих  іномарках,    копають  нові  траншеї,  продавжують  справу  своїх  вождів.  Ганьба  людині!

Не  заздри  ніколи  злодіям,
Ні  тим,  хто  спотворює  право,
І  не  слідуй  їх  варварським  діям  –
Впадуть,  як  підкошені  трави,

І  горітимуть  полум’ям  злоби,
Також  їхні  ідоли  з  ними,
Бо  Богом  прокляті  з  утроби
Всі,  разом  з  ділами  своїми.

Бо  вони  ж  всі  танцюють  на  грудях
Їх  предків,  недавно  побитих.
Брешуть  підло  собаки  на  людях,
Продовжують  кров  людську  пити.

Вони  знову  копають  траншеї.
Та  вже  не  вночі,  –  серед  днини,
Щоби  вкинути  люд  свій  до  неї,
Й  танцювати  народу  на  спині.

Та  понищені  будуть  всі  вбивці,
Боввани  їх  і  нацисти,
Всі  диявольські  слуги  –  «мисливці»,
Згинуть  мислі  їх  вражі,  нечисті.

Не  лякай,  не  гордися,  нещасний,
Не  вбивай  і  не  прагни  чужого,
Бо  світильник  твій  раптом  погасне
І  не  треба  вже  буде  нічого.

Сталін  і  Ленін  більше  не  встануть  –
Їх  духи  до  зла  направляють,
Й  тими  хижими  птахами  смерті
Вже  знову  над  світом  літають.

Поіржавіють  крила  залізні,
Розсиплються    долі,  як  порох.
Потьмяніють  їх  погляди  грізні,
Як  в  Леніна  й  Сталіна.  Морок.

Тож,  покайтеся,  вбивці  народів,
Бо  часу  нема  –  лиш  хвилина!
Ті,  зогнили  давно,  хто  вас  зводив,
 Занечищена  кров’ю    людина.

Буде  жити  в  віках  Україна,
І  славити  Вічного  Бога!
Щезне  кляте  насіння  зміїне  –
В  насильства  проклята  дорога.

Після  злочину,  тепер  живе  четверте  людське  покоління,  але  сатана  кинув  їх  знову  у  спокусу  і  злочин,  піднявши  вбивчий  радянський  дух,  щоб  прокляття  продовжувалось  далі.  Через  Вселенський  Закон  Божий  Господь  попереджує:  Не  поклонись  ідолам;  Я  –  Господь  Бог  і  іншого  нема  Бога;  Не  вбивай;  Не  лжесвідчи  –  не  бреши;  Не  пожадай  чужого  нічого;  Шануй  батька  і  матір,  і  діда,  іпрадіда,  і  всіх,  всі  свої  покоління,  люби  ближнього,  як  самого  себе.  Люби  себе  і  своїх  дітей,  внуків  і  правнуків,  щоб  не  вводити  їх  під  прокляття.

Я  тебе  не  суджу,  зазомбований  брате.
Я  сумую  у  серці  моїм  і  кричу,
Щоб  проснувся  і  міг  розпізнати,
Й  не  пустити  у  дім  саранчу.

Пожере  вона  все,  що  побачить,
Не  залишить  нічого  тобі.
Абсолютно  для  неї  не  значить:
Будеш  в  радості  ти,  чи  в  журбі.

Подивись  на  Сірійські  пустелі,
Що  лягли  на  квітучих  містах,
І  закрий  свої  двері  в  оселі  –
Розберись:  хто  твій  друг,  а  хто  враг.


Галина  Яхневич.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2016
автор: Тріумф