[i] « Розділяй і володарюй»[/i]
Афоризм
Я думаю, що я багатий.
У мене є земля і хата
і на городі врожаї...
Але які багатії
усі нувориші й паяци,
що вимуровують палаци
на економії моїй!
Я думаю, що я на волі,
коли рубаю у картоплі
сапо́ю пишні бур'яни.
Усім [i]до лампочки[/i] пани.
Але душею ми віками
були і будемо рабами,
коли орудують вони.
Вони і ділять, і [i]годують,[/i]
але і душі замурують
за наші кошти. Окрадуть
або отрутою єлею,
за голу істину, брехнею
у домовину покладуть.
А воля жити агітує, –
[i]борітеся![/i] А хто почує,
коли у себе я – ніхто?
Лукавий камери мурує.
Ірже [i]коняка у пальто.[/i]
Але [i]ніхто[/i] не хоче всує
ділити істину на сто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681039
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.07.2016
автор: I.Teрен