Загублені діти на дереві світу
І падаєм з дерева наче плоди
Шукаємо щастя омріяну квітку
Яку не судилось нікому знайти
Самотні мандрівці - сліпі аргонавти
У темряві миттю не знайдеш гілок
Усі ми здається воюєм за правду
А множимо фальші і брехні чуток
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681049
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.07.2016
автор: Той,що воює з вітряками