Погляд з порожньої сцени,
Де існуєш тільки ти,
Де лише паперові клени
Та спалах вбитої краси,
Де птахи – передвісники бурі
Атакують у першому акті,
Де вовки у ягнячій шкурі
Та гнітюча тиша в антракті.
Це - шпиталь для твоєї душі,
Пародія на твої сподівання.
Насправді ти в далекій глуші,
Чекаєш свого покарання.
Ти сам вибрав свій шлях!
Ти сам – вовк шкурі ягняти.
Ти бував у різних ролях,
Та не вартий того, щоб сприйняти.
Ти крик, що не буде почутим,
Ти актор із власного життя
Ти є, та більше не буде.
Ти лиш попіл із забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681078
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.07.2016
автор: Анна Мокра